Urban Forms Center — неурядова організація, що спеціалізується в сфері сталого розвитку міст та спільнот разом з дослідженням архітектурної та культурної спадщини України та світу.

Згідно Статуту організації, метою центру є: розробка і здійснення програм, проектів, заходів, спрямованих на сталий розвиток спільнот, архітектури, дизайну, середовища міст в комплексі з вирішенням соціальних, економічних та екологічних проблем.

Urban Forms Center має наступні пріоритети:

  • використовувати знання та іноземний досвід для поліпшення якості життя в містах України
  • сприяти збереженню, вивченню, документуванню та дослідженню світової та української архітектурної та культурної спадщини
  • популяризувати на міжнародному рівні Україну, зокрема представити її історію, архітектурну та культурну спадщину

Наша організація відкрита для участі в спільних дослідницьких або соціальних проектах, культурних подіях (заходах) і сподівається на активну співпрацю із зарубіжними та українськими партнерами.

Наша електронна адреса: connect.ufc@gmail.com

Міжнародна науково-практична конференція "Універсальність явищ запорізького модернізму і школи Баухаус. Проблеми збереження модерністської спадщини"

Запрошуємо подавати заявки на участь у міжнародній науково-практичній конференції “Універсальність явищ запорізького модернізму і школи Баухаус. Проблеми збереження модерністської спадщини”, яка проходитиме 19-20 листопада 2017 року в рамках Тижнів Німеччини у Запоріжжі.

Місце проведення: Палац культури Металургів, Запоріжжя, вул. Добролюбова, 7

Дати проведення: 19-20 листопада 2017 року

Термін подання заявок: до 15 жовтня 2017 року

Робочі мови: українська, англійська, німецька, російська

Мета конференції – привернути увагу громадськості, українських і міжнародних експертів, органів влади до проблеми збереження об’єктів міжвоєнного модернізму в Україні, довести універсальність явища німецького та українського модернізму 1920-1930-х рр. на прикладі “Шостого селища” у Запоріжжі та сприяти обміну досвідом збереження та правового захисту спадщини цього періоду з німецькими партнерами з Берліна, землі ФРН Саксонії-Анхальт (Дессау) та експертами з інших країн ЄС.

Участь:

До участі у науково-практичній конференції запрошуються експерти у царині архітектури, історії і теорії архітектури, реставрації, технології реставрації, мистецтвознавства, юридичних дисциплін, економіки і оподаткування, культурології, історії, краєзнавства, громадські активісти і пам’яткоохоронці, представники органів державної влади і місцевого самоврядування у сферах архітектури, урбаністики, міського планування та охорони спадщини.

Структура конференції:

  • Панель 1: Теорія та історія житлового будівництва періоду міжвоєнного модернізму
  • Панель 2: Процедури і механізми охорони архітектурних і містобудівних об’єктів міжвоєнного модернізму
  • Панель 3: Особливості та технології реставрації пам’яток архітектури міжвоєнного модернізму

Умови участі:

Участь у конференції є безкоштовною. Для всіх учасників передбачено харчування. Учасників, які на підставі поданих документів буде відібрано в якості спікерів, організатор забезпечує житлом та покриває їхні витрати на проїзд в тому випадку, якщо ці витрати не покриваються їхніми організаціями. Прохання повідомити під час подання документів, чи є необхідність у покритті дорожніх витрат та проживання організатором.

Щоб долучитись до однієї з панелей, слід надати тези дослідження (обсягом не більше 500 слів) і коротке резюме. Зазначені матеріали необхідно надіслати на електронну адресу connect.ufc@gmail.com до 15 жовтня 2017 року.

Більш детальна інформація за посиланням та на сторінці у Facebook.

Організатори: Генеральне консульство Федеральної Республіки Німеччина у Донецьку (офіс у Дніпрі) у партнерстві з ГО Urban Forms Center, Галереєю сучасного мистецтва Barannik та професором Томасом Флієрлом (Німеччина).

Друга міжнародна конференція "Модерністки. Насильство в архітектурі і міському просторі"

Дати проведення: 15-16 вересня 2017 року

Місце проведення: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені Володимира Заболотного (Київ, Україна)

У першій чверті 20-го століття жінки отримали можливість оволодіння архітектурною спеціальністю у багатьох країнах. Разом з тим, архітектурна професія завжди була пов’язана з владою, політичними і соціально-економічними процесами у суспільстві. Досить часто наслідком архітектури, як форми влади, є певного роду насильство, адже рішення, що приймаються архітекторами передусім відповідають запитам замовника, в особі держави або бізнесу, і майже ніколи – запитам суспільства. Таким чином, жінки, що самі є дискримінованою групою, увійшли до професії, яка здатна суттєво дискримінувати інших і їх самих. Архітекторки є одночасно суб’єктом і об’єктом насильства в контексті архітектури. Об’єктом вивчення другої міжнародної наукової конференції стали самі архітекторки, їх шлях до влади в рамках архітектурної професії та вплив історичного контексту на їх кар’єру і результати їхньої професійної діяльності. Крім того, об’єктом вивчення також стало місто, через застосування до нього основних категорій феміністської теорії, таких як насильство, влада, дискримінація та ін.

Організатор(к)и та учасниці(ки) конференції прагнуть ідентифікувати феномен насильства в архітектурі і висвітлити роль жінок в процесах пов’язаних з насильством. Дослідження проявів насильства в архітектурі і міському просторі та шляхів запобігання цьому є особливо актуальними, адже в українських містах дискримінованими є різні соціальні групи. При цьому, поодинокі архітектурно-будівельні скандали лишаються без належного аналізу причин та факторів, що закріплює в суспільстві стереотипи щодо влади, ролі архітектора та призводить до травм і поступової стигматизації прагнення людей впливати на процес прийняття рішень в місті. Організатор(к)и хочуть наблизитися до широкого обговорення проблем нерівності, безпеки, насильства у міському середовищі.

Мета міждисциплінарної конференції – висвітлити і дослідити феномен насильства в архітектурі і міському просторі. Крім того, конференція має на меті стимулювання активного та взаємного обміну досвідом у вирішенні проблем просторової дискримінації та забезпечення права різних соціальних груп на міський простір між ученими, активіст(к)ами, студент(к)ами, викладач(к)ами і тими, хто професійно займається архітектурою і міським плануванням. Конференція також буде слугувати платформою для розбудови культури сестринства в спільноті практикуючих архітекторок та пошуку механізмів протидії насиллю у місті архітектурно-планувальними засобами задля розвитку демократії, різноманітності і рівності.

Структура конференції:

Секція 1: Архітекторки і влада.

На думку організаційного комітету конференції, співіснування фемінізму і архітектури охоплює більшу частину минулого століття, триває досі й далеке від завершення. Трансформація етичних норм та відповідальності в залежності від політичних та соціально-економічних умов, а також у контексті соціо-культурних змін всередині суспільства, впливала на місце жінки в архітектурній професії. Окрім вивчення творчого шляху архітекторок, будуть порушуватися питання про те, яким чином їх становище у професії впливало на їхні результати роботи, проекти, архітектурні і містобудівні об’єкти. Чи відображали архітекторки в Україні та в світі у своїй професійній діяльності зміни у суспільстві та досягнення правозахисного і феміністського руху? Завданням першої панелі конференції є розгляд місця жінки у боротьбі за владу, а також в ієрархії архітектурної професії у контексті різних хвиль фемінізму.

Секція 2: Категорії феміністської теорії у застосуванні до міста.

В рамках другої панелі конференції буде розглянуто теоретичні основи таких категорій, як влада, присвоєння, власність, ресурси, насильство, травма, дискримінація, привілеї, в контексті міста. Міське середовище, що є продуктом патріархальної системи, продукує ієрархічні структури і, як наслідок, заохочує дискримінацію і насильство. Завданням другої панелі конференції є аналіз проблем архітектури, міського простору та муніципальної політики, застосовуючи категорії феміністської теорії.

Секція 3: Архітектурне середовище і насильство.

В рамках третьої панелі конференції буде розглянуто практичні і методологічні питання архітектурної діяльності, що стосуються феномену насильства у місті на конкретних прикладах. Учасники говоритимуть про шляхи і методи ідентифікації, моніторингу насильства, дискримінації і порушення прав людини у місті та як їм протидіяти. Повсякденна взаємодія жінок та інших дискримінованих груп з міським простором продовжує викликати багато проблем, пов’язаних із комфортом, безпекою та чуттєвим сприйняттям навіть у розвинутих країнах. Завданням третьої панелі конференції є розгляд існуючих кейсів в Україні і світі, які демонструють негативні аспекти міського простору, пов’язані з насильством, та позитивний досвід вирішення цих проблем і протидії насиллю засобами архітектури і міського планування.

Воркшоп «Інклюзивне і гендерно-чутливе проектування».

В рамках воркшопу будуть представлені ідеї та досвід вирішення проблем дискримінації та насильства в міському середовищі на прикладі Австрії. Тьютори воркшопу спробують проаналізувати разом з учасницями на конкретних прикладах, як гендерні питання та інклюзивність включені в процес проектування архітектурних об’єктів та простору міста і як вони впливають на методи проектування з використанням міждисциплінарних підходів. Завданням воркшопу є розгляд міжнародного досвіду застосування інклюзивного і гендерно-чутливого підходу до формування міського середовища і архітектури. Результати воркшопу будуть представлені аудиторії наприкінці другого робочого дня конференції.

Конференція безкоштовна і відкрита для всіх, хто зацікавлений, у тому числі для: архітекторок(ів)-практиків, дизайнерок(ів) і художниць(ків); вчених, викладачок(ів), дослідниць(ків) і студенток(ів) зі сфер історії архітектури, мистецтвознавства, антропології, соціології, архітектури, культурології; лідерок(ів) громадської думки; державних службовців і предстаників/-ць органів місцевого самоврядування у сферах архітектури, урбаністики та міського планування; активісток(ів), представниць(ків) жіночих асоціацій та громадських об’єднань; представниць(ків) громадськості.

Організатори: ГО Urban Forms Center за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Центру міської історії Центрально-Східної Європи і Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного. Інформаційні партнери – “Громадське радіо”, Architectuul і VCRC.

Інформація про Першу міжнародну конференцію “Модерністки. Гендерні питання в мистецтві, архітектурі та містобудуванні” (2016).

Міські студії. Шкільний модуль "Урбаністика"

Шкільний модуль “Урбаністика” – це освітній проект з міського планування для дітей, спрямований на посилення участі молоді в сфері прийняття рішень в місті. Проект проходив з 19 вересня по 14 листопада 2016 року на базі Харківського санаторного навчально-виховного комплексу №13.

Мета проекту – формування у дітей та молоді розуміння основних принципів функціонування міста, існуючих проблем та способів їх вирішення, виховуючи таким чином нове покоління мешканців, які розуміють своє право на міське середовище та знають як його реалізувати. Крім того, в рамках проекту було передбачено залучення учнів до проведення соціологічних досліджень серед молоді, що надало можливості проаналізувати потреби та загальне ставлення дітей до міського простору та процесів, які відбуваються в ньому.

Організатори: ГО Urban Forms Center, аналітичний центр CEDOS та інтернет-журнал Mistosite за підтримки Charles Stewart Mott Foundation та за сприянням Департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації.

Більш детальна інформація на сторінці у Facebook.

Міждисциплінарна літня школа "Ідея міста: перевірка реальністю"

29 червня – 11 липня 2016 року у Славутичі відбувалася міждисциплінарна літня школа “Ідея міста: перевірка реальністю” з серії “Міські літні школи: візії та досвіди” Центру міської історії Центрально-Східної Європи, що поєднує дослідницький та навчальний формати та налагоджує зв’язки між урбаністичними студіями та міською історією і ширше – гуманітарними дисциплінами.

Об’єктом дослідження учасників школи став Славутич – місто у Київській області, який є анклавом на території Чернігівської. Побудований після ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році, Славутич є останнім планованим містом Радянського Союзу та наймолодшим містом в сучасній Україні. Виняткові обставини його заснування вплинули на ідеї та процес реалізації проекту нового міста. Команди експертів з восьми республік СРСР брали участь як у плануванні, так і будівництві. В результаті архітектура Славутича стала виявом критики модерністської архітектури, яка поєднує міжнародний архітектурний контекст з соціалістичними підходами та радянськими принципами регіональних особливостей. Славутич – це реалізація пошуків останнього покоління радянських архітекторів екологічно сталої, зручної для життя архітектури та новий дім для працівників Чорнобильської АЕС та мешканців забрудненої Прип’яті.

Метою літньої школи було поєднання навчального та дослідницького форматів із залученням підходів та можливостей різних дисциплін у вивченні міста та налагодження співпраці між ними. Програма школи була зосереджена на соціальній, гуманітарній, екологічній та економічній перспективах у плануванні та функціонуванні сучасного міста з врахуванням історичних контекстів. Приклад Славутича дозволив проаналізувати реалізацію та досвіди таких урбаністичних та суспільних концепцій, як планове місто, місто-утопія, місто пост-катастрофи, еко-місто, моно-місто з перспективи різних дисциплін.

Робота школи проходила за різними дослідницькими напрямками у трьох студіях, які разом проводили аналіз та формували загальне бачення того, чим є сучасний Славутич, наскільки це відповідає задуму архітекторів і які перспективи місто має у майбутньому:

  • Студія 1: Міські практики, пам’яті і уяви.
  • Студія 2: Простір та екологія міста.
  • Студія 3: Міські фінанси та управління.

Учасниками школи стали дослідники з України, Словаччини, Угорщини, Хорватії, США, Росії, Словенії, Швеції, Франції, Литви та Білорусі. Викладачами школи були експерти в галузях планування і вивчення міста, соціології та фінансів: Кейс Ван Райвен (“Kees van Ruyven Stadsontwikkeling”, Амстердам), Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів), Дмитро Кокорін (Лондонський королівський коледж, Інститут Росії, Лондон), Наталія Отріщенко (Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів; Інститут соціології НАН України, Київ), Таурі Тувікене (Талліннський університет, Таллін), Богдан Мотузенко (Київ), Віктор Мазярчук (Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, Київ).

Окрім спеціальної дослідницької програми для студентів школи, було організовано публічну програму, лекторами якої стали: Володимир Удовиченко (міський голова Славутича 1990–2015, Україна), Ольга Казакова (“Інститут модернізму”, Росія), Оуен Хезерлі (журналіст, Великобританія), Ансельм Вагнер (Технічний університет Граца, Австрія), Кейт Браун (Мерілендський університет, США), Наталія Жижченко (ONUKA, Україна), Михайло Думанський (Lviv Business School (LvBS) Українського Католицького Університету, Україна), Кейс ван Райвен (“Kees van Ruyven Stadsontwikkeling”, Нідерланди), Роман Зінченко (“Greencubator”, Україна), Євген Нікіфоров (фотограф, Україна), Олексій Браточкін (Европейский колледж Liberal Arts в Беларуси), Інга Фреймане (Нортумбрійський університет, Великобританія). Теми та короткий зміст лекцій, а також інформація про лекторів доступні за посиланням. Відеозаписи лекцій доступні за посиланням.

В рамках літньої школи проходив міський дитячий табір “Гра в міста”, під час якого юні мешканці Славутича разом з викладачами досліджували місто, його минуле, теперішнє і майбутнє, та просто розважалися серед однолітків.

Організатори: Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Центр міської історії Центрально-Східної Європи та ГО Urban Forms Center.

WikiD Ukraine: Жінки. Вікіпедія. Архітектура.

WikiD: Women, Wikipedia, Design – це міжнародна освітня і адвокаційна програма, яка має на меті збільшення кількості статей у Вікіпедії про жінок в архітектурі та архітектурному середовищі.

В україномовній Вікіпедії існує дуже обмежена присутність жінок, залучених до архітектури, містобудування, мистецтва або дизайну. Багато статей, які все ж таки існують, дуже часто є суперечливими за своїм охопленням і якістю. За останніми даними, 10-20% редакторів Вікіпедії – це жінки. І це суттєво впливає на контент одного з найбільших сховищ людських знань в світі. Наприклад, тільки 13% україномовних біографічних статей у Вікіпедії – про жінок. Ми розуміємо, що архітектура в даному випадку не є винятком із загальної ситуації, в якій жінки недостатньо представлені в обох ролях: як об’єкти і як учасники у Вікіпедії в цілому. Ось чому ми пропонуємо всім приєднатися до міжнародної освітньої і адвокаційної програми по усуненню гендерного дисбалансу і наданні архітекторкам саме того визнання, якого вони заслуговують.

В рамках проекту з 20 квітня по 16 червня 2016 року у Києві, Харкові та Львові відбулися тренінги та воркшопи з написання і редагування статей у Вікіпедії. Було створено перелік архітекторок, статті про котрих відсутні в україномовній Вікіпедії, або є і можуть бути доповнені та розширені. У створенні цього списку приймали участь фахівці та фахівчині з історії архітектури. Цей список є у відкритому доступі та продовжує доповнюватися, демонструючи таким чином, який обсяг роботи дійсно необхідно ще зробити і наскільки багато важливої інформації ще знаходиться поза Вікіпедією. Працівниками Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Володимира Заболотного було створено бібліографічну письмову довідку “Архітекторки України”, де зібрана інформація про релевантні до теми проекту джерела, які є у наявності в бібліотеці і можуть бути використані у подальшій роботі.

Експертами тренінгів були: Олена Малахова (кандидатка філологічних наук, директорка Гендерного центру Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, експертка Гендерного інформаційно-аналітичного центру “КРОНА”), Євгенія Губкіна (архітекторка, дослідниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи), Андрій Павлишин (історик, журналіст, громадський діяч), Олена Синчак (мовознавиця, викладачка Українського католицького університету), Юлія Попова (координаторка програми “Сприяння демократії” Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні), Дмитро Мироненко (спеціаліст Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного) та представники Вікімедіа Україна.

WikiD є спільним проектом Parlour (Австралія), Architexx (США) та n-ails (Німеччина), який отримав початкове фінансування через грант від Wikimedia Foundation. В Україні проект організовано ГО Urban Forms Center та Вікімедіа Україна, у партнерстві з громадською ініціативою “Феміністична майстерня” (Львів, Україна), Центром міської історії Центрально-Східної Європи (Львів, Україна), Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені Володимира Заболотного (Київ, Україна) та Центром гендерної культури (Харків, Україна).

Більш детальна інформація за посиланням та на сторінці у Facebook.

Перша міжнародна конференція "Модерністки. Гендерні питання в мистецтві, архітектурі та містобудуванні"

Конференція проходила 11–12 березня 2016 року у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені Володимира Заболотного (Київ, Україна).

Мета міждисциплінарної конференції – звернути увагу на гендерні проблеми та дослідити роль та внесок жінок у розвиток архітектури, мистецтва та містобудування епохи модернізму. Крім того, конференція має на меті стимулювання активного та взаємного обміну досвідом у вирішенні проблем гендерної просторової дискримінації та забезпечення права жінки на міський простір між вченими, активіст(к)ами, студент(к)ами, викладач(к)ами і тими, хто професійно займається архітектурою та містобудуванням.

Програма конференції складалася з наступних напрямків:

  • Секція 1: Жінка в архітектурній професії й мистецтві. Історія
  • Секція 2: Жінка в архітектурному середовищі. Практика
  • Круглий стіл: Жінки в сучасній українській архітектурі

Учасниками конференції були експерт(к)и та дослідники(ці) історії архітектури, містобудування та фемінізму: Галина Войцехівська (Україна), Олексій Биков (Україна), Олена Мазніченко (Україна), Лев Шевченко (Україна), Ольга Казакова (Росія), Євгенія Моляр (Україна), Старлайт Ваттано (Італія), Ханнеке Оостерхоф (Нідерланди), Міхал Пшчулковський (Польща), Ольга Михайлишин (Україна), Марта Васевич (Україна), Світлана Шліпченко (Україна), Євгенія Губкіна (Україна), Олена Мокроусова (Україна), Надя Плунгян (Росія), Катерина Гончарова (Україна), Мілота Сідорова (Чехія), Меріон Робертс (Великобританія), Єлена Вачеллі (Великобританія), Уляна Биченкова і Олександра Талавер (Росія), Дар’я Ожиганова і Анна Помазанна (Україна), Марія Замєлан (Україна), Тетяна Фесенко (Україна), Аліна Курлович (Україна).

Організатори: ГО Urban Forms Center та Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

Інформаційно-просвітницький проект "Модерністки"

Проект проходив з 26 лютого по 15 березня 2016 року і був організован ГО Urban Forms Center та Представництвом Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

Майже у сорока університетах п’яти міст України (Харків, Львів, Запоріжжя, Славутич та Київ) були розміщені інформаційні панно з інформацією про жінок, які зробили важливі відкриття або значний вклад у розвиток архітектури, екології, фізики, програмування та багатьох інших галузей науки та культури. Слоган нашого проекту “Не виняток, а одна з багатьох”. Він чудово підкреслює те, що багато жінок, так само як і чоловіків, заслуговують на визнання своїх досягнень, адже зазвичай інформація про цих жінок невідома широкому загалу та навіть спеціалістам відповідних галузей.

За підтримки: Громадська ініціатива “Феміністична майстерня” (Львів, Україна) та Галерея сучасного мистецтва “Barannik” (Запоріжжя, Україна).

Слідуйте за модерністками на Facebook.

Міжнародна архітектурна літня школа "Новий Львів"

22–30 серпня 2015 року у Львові відбувалася Міжнародна літня архітектурна школа “Новий Львів”, яку організовували Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Львів, Україна) та Архітектурна школа МАРШ (Москва, Росія) у рамках проекту співпраці “Modernism. Future continuous” разом з ГО Urban Forms Center.

Об’єктом дослідження учасників школи став історично сформований район “Новий Львів” із модерністською забудовою 1920–1930-х років та житловою забудовою другої половини ХХ століття.

У рамках чотирьох лабораторій – “Простір”, “Cоціологія”, “Cпадщина” та “Інтервенції”, учасники школи працювали над історією розвитку району “Нового Львова”, аналізували його просторову та соціальну структуру, а також шукали можливості для втілення простих та швидких у реалізації проектів, які зможуть забезпечити видимі та суттєві результати у найближчій перспективі. Результатом діяльності школи став Проект відновлення та сталого розвитку району “Новий Львів”.

Викладачами школи були експерти в галузях планування і вивчення міста: Кейс Ван Райвен (“Kees van Ruyven Stadsontwikkeling”, Амстердам), Катерина Гончарова (“УкрНДІпроектреставрація”, Київ), Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів), Дмитро Кокорін (Лондонський королівський коледж, Інститут Росії, Лондон), Наталія Отріщенко (Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів; Інститут соціології НАН України, Київ), Торальф Вайзе (Eberhard-Schöck-Stiftung, Baden-Baden; Фонд підтримки будівельної галузі, Київ), Надія Ніліна (Архітектурна школа МАРШ, Москва), Ярослав Ковальчук (Архітектурна школа МАРШ, Керівник майстерні в НДіПІ Генплану міста Москви, Москва), Аннет Маттіесон (“Gemeente Barendrecht”, Роттердам), Марія Сіверс (Київський національний університет будівництва і архітектури; Фонд підтримки будівельної галузі, Київ). Експерти школи: Юлія Богданова (дослідниця архітектури модернізму, Національний університет “Львівська політехніка”), Юліан Чаплінський (головний архітектор Львова, співзасновник компанії “CHAPLINSKYY Architects”).

Організатори: Центр міської історії та Архітектурна школа МАРШ за фінансової підтримки Фонда Ебергарда Шьока (Баден-Баден), Посольства королівства Нідерландів в Україні (Київ) та Німецького товариства міжнародної співпраці GIZ. За сприяння Львівської бізнес-школи Українського католицького університету (LvBS).

Розумні і сталі міста: екологія, інформаційні та комунікаційні технології, архітектура

28 березня 2015 року у Києві відбувся форум “Розумні і сталі міста: екологія, інформаційні та комунікаційні технології, архітектура”, який було організовано за підтримки Swedish Institute (Стокгольм, Швеція) в рамках програми грантів для випускників академічних програм Swedish Institute. У форумі брали участь випускники шведських університетів, активісти, представники приватних та державних компаній, котрі працюють в сфері екології, архітектури та технологій. З презентаціями виступили: Хенніг Дрогер (Sustainability & CSR партнер в BDO Ukraine), Урс Томанн (Вінницька міська рада), Олексій Пасічний (PhD, KTH, World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development), Хоссейн Шахроні (PhD, KTH, Division of Industrial Ecology), Ярослав Ковальчук (Науково-дослідний інститут генерального плану Москви), Роман Іваненко (Фонд “Розвиток та благоустрій” села Бобриця), Євгенія Губкіна (архітекторка, ГО Urban Forms Center), Марія Уварова (Фонд “Розвиток та благоустрій” села Бобриця). Доповідачі представили приклади міст, котрі успішно розвиваються сьогодні, як за кордоном, так і в Україні.

Харків: інвентаризація

28 листопада 2014 року у Центрі сучасного мистецтва “Єрмілов-центр” (Харків, Україна) відбувся форум “Харків: інвентаризація” з циклу дослідницько-освітніх заходів, присвячених місту та міським формам.

Головна мета форуму – “інвентаризувати” сучасне архітектурне середовище міста Харкова, тобто зафіксувати наявність об’єктів міської середовища Харкова і оцінити їхній сучасний стан, обговорити, що слід визнати “спадщиною” Харкова і що “не є цінним”, зрозуміти, що і як робити далі – не тільки професійній спільноті, а й пересічним громадянам.

У форумі взяли участь відомі харківські архітектори, міські планувальники, реставратори, художники та дизайнери: Олег Дроздов (“Drozdov & Partners”), Валерій Пономарьов (Інститут Харківпроект), Микола Рідний, Володимир Новгородов (дійсний член ICOMOS, член-кореспондент Академії архітектури України, член Національної Спілки архітекторів України та Містобудівної ради Харкова), Марія Норазян та Ілля Павлов (дизайн-студія “GRAFPROM”, концепт-дизайнери “Fedoriv.com”), Василиса Щеголева та Богдан Волинський (Архітектори “Сніжок”, Харків). Відеозаписи доповідей, дискусій і проміжні результати дослідження доступні за посиланням.

Організатори: ГО Urban Forms Center та ГО “Критичне мислення” (Харків, Україна).

Атомогради: планові міста в сучасному суспільстві

19–21 вересня 2014 року у Галереї сучасного мистецтва “Lenin” (Запоріжжя, Україна) відбувся урбаністичний колоквіум “Атомогради: планові міста в сучасному суспільстві” за підтримки Swedish Institute (Стокгольм, Швеція). Основну увагу заходу було приділено проблемам атомоградів та інших планових міст України. Учасники відвідали Запорізьку АЕС, її місто-супутник Енергодар, прослухали лекції архітекторів та культурологів, взяли участь у воркшопі по сталому розвитку. Під час колоквіуму з презентаціями виступили: Євгенія Губкіна (ГО Urban Forms Center, Харків), Дмитро Задорін (Нідерланди/Білорусь), Ксенія Витульова (НДІТІАМ, Москва, Росія; Колумбійський університет, США), Наталія Лобач (Галерея сучасного мистецтва “Lenin”, Запоріжжя), Василиса Щеголева і Богдан Волинський (Архітектори “Сніжок”, Харків).

Слідуйте за атомоградами на Facebook.

Олег Нестеренко

Олег Нестеренко

Випускник Києво-Могилянської Академії (Фінанси) та ХНУ імені В.Н.Каразіна (Міжнародні економічні відносини), учасник академічних програм FLEX та VISBY. Працює в проекті Британської Ради “Англійська мова для державних службовців, задіяних в процесі Євроінтеграції” (Верховна Рада України, Адміністрація Президента України, Дипломатична академія, Міністерство освіти та науки України) та є експертом в сфері ефективного управління, вищої та професійної освіти. Відповідав за освітні проекти, що було проведено за підтримки WWF і Erste Stiftung, Swedish Institute, American Councils та місцевих ініціатив в Україні. З жовтня 2014 року є головою Urban Forms Center.

Євгенія Губкіна

Євгенія Губкіна

Архітекторка, кураторка архітектурних і мистецьких проектів, просвітницьких акцій та заходів. Дослідниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи. Є співзасновницею Urban Forms Center та авангардного жіночого руху “Модерністки”. Закінчила Харківську національну академію міського господарства за спеціальністю “Містобудування”. Є розробницею та екскурсоводом маршруту “Лінійне місто” в Харкові. 3 2012 року є консультанткою “Українських тижнів конструктивізму” у Запоріжжі. У 2013 році була співавторкою проекту “Україна-Німеччина. 1920-1930. Спільне” в Запоріжжі та Харкові. Є авторкою низки публікацій, зокрема статей в Архітектурному путівникові Києвом (DOM Publishers). У 2015 році її Архітектурний путівник Славутичем вийшов окремим накладом у видавництві DOM Publishers в Німеччині.

Анастасія Боженко

Анастасія Боженко

Історикиня, урбаністка, закінчила Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, зараз навчається в аспірантурі. Наукові інтереси: історична урбаністика, соціальна історія, історія України.

Дмитро Сисоєв

Дмитро Сисоєв

Випускник економічного факультету Харківської національної академії міського господарства (Облік і аудит). Фінансовий консультант малого бізнесу з 2006 року. Викладав “Управлінський облік” та “Фінансову діяльність підприємств” у Харківському національному університеті міського господарства ім. О.М. Бекетова (2010-2015). Організатор культурних подій, учасник творчих об’єднань “Riot Gigs” та “Fresh Wave” (2009-2011). З 2014 року працює координатором освітніх програм в Urban Forms Center. Є координатором Чеського Центру в Харкові. Дослідницькі інтереси: економічний розвиток міст, бюджетування, стратегії фінансування міста, проекти муніципального розвитку, економіка агломерацій, екологізація економіки.

Катерина Кублицька

Катерина Кублицька

Практикуюча архітекторка та реставраторка, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури (2011). Закінчила Харківський національний університет будівництва та архітектури.

Аліна Букіна

Аліна Букіна

Дизайнерка та дослідниця, здобула ступінь магістра дизайну у Львівській Національній Академії Мистецтв. Займається дослідженням візуальної комунікації в урбаністичному середовищі міст України. Учасниця низки міжнародних курсів та програм, серед яких EU-Eastern Partnership Culture and Creativity’s Programme, International Architecture Summer School “Novyi Lviv”, Information City = Media Archaeology + Political Economy.

Партнери

Ми відкриті до співпраці зі всіма організаціями та компаніями, котрі цінують принципи корпоративної відповідальності та роблять вклад в культурний розвиток суспільства.

Наші минулі та теперішні партнери: